Україна за допомогою далекобійних ударів по російській території продемонструвала, що має важелі впливу у війні, пише Associated Press. Це, на думку видання, сприяло зміні риторики президента США Дональда Трампа щодо Володимира Зеленського.
Як зазначає AP, відносини Києва та Вашингтона суттєво змінилися після напруженої зустрічі Зеленського і Трампа в Овальному кабінеті у лютому 2025 року.
Тоді американський президент заявив, що Україна перебуває у складному становищі та не має “карт” для переговорів. Після зустрічі українську делегацію попросили залишити Білий дім, а США тимчасово призупинили обмін розвідувальною інформацією.
У наступні місяці Трамп демонстрував готовність домовлятися з Москвою та пропонував Києву умови, які передбачали територіальні поступки.
Однак ситуація почала змінюватися після того, як Україна розгорнула масштабну кампанію далекобійних ударів по російських цілях.
Українські сили системно атакували російські нафтопереробні заводи, військові підприємства, об’єкти ППО та логістичну інфраструктуру.
Окремі спецоперації із застосуванням безпілотників дозволили уразити російські бомбардувальники, вартість яких становить сотні мільйонів доларів.
За даними моніторингової організації ACLED, у липні кількість українських далекобійних атак зросла втричі порівняно із січнем. Це змусило Росію розосереджувати та посилювати свої засоби протиповітряної оборони.
Україна також продовжує бити по російських військових об’єктах і логістиці в окупованому Криму.
На липневому саміті НАТО Трамп уже заявляв, що Зеленський є “дуже ефективним” у війні, а відносини між ними стали значно кращими.
Під час зустрічі також обговорювали можливість переговорів. Зеленський, реагуючи на пропозицію провести їх у Москві, пожартував, що там це було б небезпечно через велику кількість українських дронів у повітрі.
На думку AP, українські удари стали одним із факторів, які продемонстрували Вашингтону здатність Києва завдавати Росії відчутної шкоди.
Водночас Росія у відповідь посилила повітряні атаки по українських містах. Однією з проблем Києва залишається дефіцит американських ракет-перехоплювачів для систем Patriot.
За даними ООН, у перші шість місяців року в Україні загинули 1396 цивільних.
На тлі ризиків скорочення західної військової допомоги Україна прискорила розвиток власного оборонного виробництва. Зокрема, українські підприємства скорочують терміни розробки нових озброєнь та нарощують виробництво далекобійних засобів ураження.
Старший науковий співробітник RUSI Джек Вотлінг зазначає, що українська стратегія спрямована на послаблення здатності Росії вести тривалу війну.
Водночас ефективність цієї стратегії залежатиме від того, наскільки Україна зможе долати російську ППО, а також від стабільності фінансової та військової підтримки з боку Європи.
Раніше повідомляялося, що американські виробники Patriot виступили проти передачі Україні ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів через побоювання, що Київ зможе робити їх швидше і дешевше.
Дефіцит ракет Patriot грає на руку Путіну – ISW
