У ніч на 3 червня 2026 року Україна провела одну з наймасштабніших і найуспішніших операцій у глибокому тилу ворога. Масована атака українських безпілотників по Санкт-Петербургу та Ленінградській області, які розташовані на відстані понад 1100 кілометрів від державного кордону України, ознаменувала собою новий етап у війні.
Під прицілом опинилися відразу дві стратегічні цілі: військово-морська база в Кронштадті, де базується Балтійський флот РФ, та «Петербурзький нафтовий термінал».
Кінець ілюзії безпечної гавані
Найбільш знаковою подією цієї ночі стала успішна атака на базу Балтійського флоту ВМФ РФ у порту Кронштадт. Бійці Сил безпілотних систем (СБС) ЗСУ зуміли уразити ракетоносій — бойовий корвет проєкту 20380 Бойкий.
Це має колосальне значення для подальшого перебігу бойових дій. Раніше Україна систематично і методично знищувала Чорноморський флот РФ, змусивши його залишки ховатися у Новоросійську. Тепер ЗСУ довели, що здатні діставати російські військові кораблі навіть у Балтійському морі, яке Росія вважала своїм глибоким тилом.
Ураження ракетоносія проєкту 20380 свідчить про високу точність українських далекобійних дронів, які здатні обходити ешелоновану ППО навколо стратегічних військових баз.
Що ця атака змінює у війні?
Глобальне розширення радіуса ураження. Операція довела, що Україна здатна вести ефективну війну дронами на відстані понад 1100 км, системно б’ючи по об’єктах російської нафтової галузі, яка працює на фінансування війни.
Російська влада заявляла про перехоплення десятків безпілотників (губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко звітував про збиття понад 50 БПЛА). Проте навіть за наявності такого щільного ППО дрони змогли досягти своїх цілей та завдати шкоди. Тепер російському командуванню доведеться обирати: залишати оголеними фронт і прикордонні регіони, чи дозволяти Україні методично знищувати Балтійський флот та стратегічну нафтогазову інфраструктуру навколо другої столиці РФ.
Удар по рідному місту Путіна в день відкриття його головного міжнародного економічного форуму — це гучна демонстрація для всього світу, що російська влада не здатна захистити від війни навіть власні «вітринні» та найбільш віддалені регіони.
Бойкий вже не бойкий
Пожежа на корветі Бойкий після удара ЗСУ нагадала про пожежу на його молодшому систершипі — корветі Проворний, що будується. Цей корабель можна вважати модернізованою версією Бойкого.
Він перебував у сухому доці петербурзької Північної верфі, коли 17 грудня 2021 року на ньому почалася пожежа. Здача Проворного сильно затягнулася, і його досі не включено до корабельного складу ВМФ, хоча його спустили на воду і добудовують біля стінки.
Пожежі в доках особливо небезпечні для кораблів з кількох причин. По-перше, під час перебування в ремонті за збереження корабля відповідають працівники верфі, а не команда. Їхнє завдання — ремонтувати, а не боротися за живучість. По-друге, на борту в цей момент можуть знаходитися горючі лакофарбові матеріали, які можуть посилити пожежу. Тому корабель у доці є особливо вразливим для вогню.
Ще одна обставина, яка робить корабель вразливим — неможливість маневру в доці. У ньому корабель являє собою велику нерухому мішень. І це не перший раз, коли ЗСУ завдають удару по доку. 13 вересня 2023 року крилаті ракети Storm Shadow вразили сухі доки Севастопольського морського заводу. У результаті було уражено два кораблі, що перебували на ремонті в доці — підводний човен Ростов‑на‑Дону і великий десантний корабель Мінськ.
Бойкий і Проворний — кораблі трохи різних проєктів, відповідно 20380 і 20385. Вони відрізняються, крім іншого, озброєнням — на новішому Проворному замість вісьмох пускових установок дозвукових протикорабельних ракет Х-35 Уран встановлені універсальні корабельні стрільбові комплекси, в які можна встановлювати ракети типу Калібр, Онікс або Циркон.
Це кораблі другого рангу, від початку призначені для виконання завдань у прибережній морській зоні — патрулювання, супроводу та охорони інших кораблів, підтримки десанту і завдання ударів по наземних цілях. Їхня основна спеціалізація — боротьба з іншими кораблями, а головна зброя — протикорабельні ракети.
Ще торік Бойкий використовували для супроводу суден російського тіньового флоту. Корвет 2-го рангу проєкту 20380 Бойкий був закладений на Північній верфі Санкт-Петербурга 2005 року, спущений на воду 2011-го і прийнятий на озброєння в травні 2013-го. Загалом у складі Балтійського флоту є чотири таких кораблі: разом із Бойким це корвети «Стерегущий», «Сообразительный» і «Стойкий». Вартість будівництва одного такого корабля оцінюється в $100-150 млн.
У 2017 році Бойкий ходив на навчання в Північну Атлантику і в похід у Середземне море. А в 2019-му супроводжував американські есмінці на Балтиці. У червні 2025 року Бойкий супроводжував танкери російського тіньового флоту, коли вони проходили через Ла-Манш. Це трапилося після того, як по всьому світу різні країни почали затримувати такі судна і стало першим підтвердженням того, що Росія стала залучати військово-морський флот для того, щоб убезпечити ці судна.

Тоді ж Бойкий був помічений за супроводом двох суден російської Оборонлогістики, яким він допоміг пройти з Балтики в Північне море. Раніше ці кораблі були помічені біля берегів Сирії, коли вони вивозили російське обладнання з бази в Тартусі.

Корабель є носієм керованих ракет X-35. Судячи з опублікованих кадрів, унаслідок удару в нього була серйозно пошкоджена надбудова, після чого на судні почалася пожежа. Судячи з усього, це перше таке серйозне ураження корабля Балтійського флоту з початку російського вторгнення в Україну.