Рятувальники ДСНС. Вони йдуть туди, куди інші ніколи не наважаться: у вогонь, дим, у темряву. Туди, де чутно крик і плач, де кожна секунда вирішує все. Вони працюють тоді, коли світ паралізує від страху.

Ми часто бачимо в них силу і відвагу, але рідко замислюємося, що за цією мужністю – живі серця. Вони бояться так само, як і ми. У кожного є діти, дружини, батьки, які щоразу здригаються від нічного дзвінка і тихо моляться, щоб син, тато, чоловік повернулися додому.

Їхні руки чорні від кіптяви, а очі – від недоспаних ночей. Вони носять у собі чужий біль: пам’ятають дитячі іграшки, знайдені під завалами; порожні погляди людей, яким уже не допомогти; згорілі фотоальбоми, в яких залишилося все життя. Ці спогади не зникають – вони живуть з ними завжди і дуже часто приходять у нічних кошмарах.

Та є ще інший біль – найбільш нестерпний. Це втрата своїх. Рятувальників, які вчора стояли поруч на виїзді, сьогодні вже немає. Когось накрило уламками, хтось загинув під завалами чи згорів у вогні, рятуючи інших. Попри це хлопці змушені далі виходити на чергування, вдягати каску, вдихати дим і робити свою роботу, знаючи, що наступним може бути будь-хто з них.

Рятувальники не герої з книжок. Вони звичайні люди, які живуть зі своїми страхами, втратами і шрамами всередині. Люди, які щоразу віддають частинку себе, аби хтось інший мав шанс жити. І саме тому їхня праця не лишається непоміченою: українські зірки присвячують рятувальникам пісні й вірші, віддаючи шану тим, хто щодня виборює життя.

🎶Текст: Студія «Квартал 95»/ Олександр Клец.
🎤Виконавиці: Вокальний квартет «Жіночого Кварталу» (Марта Адамчук, Віра Кекелія, Лалі Ергемлідзе, Еліна Мбані).
🎷Створено з використанням музичного твору «Снігом» (О. Клец, С. Присяжний/О. Клец) гурт «Мотор’Ролла».