Загроза “не лише для видимості” Останні супутникові дані та оцінки західних аналітичних центрів свідчать про посилення російської військової присутності поблизу кордонів із Фінляндією та країнами Балтії.
Зокрема, за даними американського Інституту вивчення війни (ISW), Росія розширює військову інфраструктуру на північно-західному напрямку. Додатковим сигналом для європейських урядів стали повідомлення про розширення російських баз у районі Мурманська, Печенги та інших прикордонних районів, де можуть бути розміщені десятки тисяч військових, пише TheSun.
При цьому супутникові знімки показують, що РФ дійсно нарощує військову інфраструктуру в північно-західних регіонах, розташованих поблизу Фінляндії та Швеції, – про це йдеться у спільній публікації SVT (Швеція), DR (Данія), NRK (Норвегія) та Delfi (Латвія).
А якщо бути точнішими, то ознаки будівельних робіт або активність військової техніки виявлені у таких місцях: Петсамо – за 10 км від кордону з Норвегією (будівництво військового житла та скупчення транспортних засобів); Петрозаводськ – за 19 км від кордону з Фінляндією (будівництво нового військового містечка та скупчення транспортних засобів); Саперне – за 8 км від Фінляндії. Скупчення транспортних засобів; Луга – скупчення транспортних засобів; Балтійськ, Калінінград – за 30 км від Польщі (сконцентровані транспортні засоби); Кирилівське – за 70 км від Фінляндії (новий житловий комплекс на стадії будівництва); Кандалакша – 110 км від Фінляндії (нові будівлі на військовій базі).
Керівник військової розвідки Швеції Томас Нільссон вважає, що ця військова активність РФ є надзвичайною загрозою, до якої країни Північної Європи повинні поставитися з усією серйозністю. “Ми не вважаємо, що вони існують лише для видимості. Йдеться про те, щоб бути готовими протистояти НАТО у більшому конфлікті в майбутньому”, – підкреслює Нільссон. Водночас у НАТО поки не бачать ознак неминучого нападу Росії на Балтію, хоча країни регіону продовжують готуватися до будь-яких сценаріїв. “На сьогодні точно немає сигналів про можливий напад тут і зараз”, – наголосила нещодавно прем’єр-міністерка Литви Інга Ругінене. Однак політичне керівництво Альянсу не приховує занепокоєння темпами російського переозброєння. Так, генеральний секретар НАТО Марк Рютте цього року попереджав, що російська агресивна політика “триває без упину”, а країнам Альянсу необхідно суттєво посилювати оборонні спроможності.
При цьому прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у квітні заявив ще жорсткіше: “Росія може атакувати одну з країн НАТО у короткостроковій перспективі”. Балтійський флот РФ йде шляхом Чорноморського Та поки Європа зміцнює оборону, Україна фактично стримує російський військовий потенціал на північному напрямку.
Тут варто згадати деякі прикрі для росіян факти. Наприклад, протягом останніх місяців українські сили завдавали ударів по об’єктах військової інфраструктури РФ, зокрема по складах озброєння та елементах логістики, пов’язаних із Балтійським флотом.
Зокрема, у ніч на 6 червня Сили оборони України вдарили по об’єкту в селищі Велика Іжора (Ленінградська область РФ), приблизно за 35-40 км від Санкт-Петербурга. Український Генштаб повідомив тоді про ураження комплексу зберігання ракетного озброєння, боєприпасів і військового майна 1060-го Центру матеріально-технічного забезпечення ВМФ РФ.
Західні аналітики та OSINT-дослідники ідентифікували цей об’єкт як 15-й військово-морський арсенал ВМФ Росії, один із ключових складів забезпечення Балтійського флоту.
Після атаки були зафіксовані масштабна пожежа, вторинна детонація боєприпасів, евакуація понад 600 мешканців прилеглих населених пунктів й пошкодження безпосередньо в зоні складів, а не лише по периметру об’єкта.
Супутникові знімки, опубліковані через кілька днів після цієї атаки, показали термічні сліди та вигорілі ділянки на території сховищ боєприпасів, що свідчить про проникнення ударних БПЛА до внутрішньої частини арсеналу.
За оцінкою Defense Blog, в арсеналі зберігалися та обслуговувалися морські міни, торпеди, ракетне озброєння кораблів та інші боєприпаси Балтійського флоту. Фактично це один із головних логістичних вузлів забезпечення російських кораблів у Балтійському морі. І навіть якщо не всі запаси були знищені, сама необхідність перевірок, переміщення боєприпасів та відновлення інфраструктури створює додаткове навантаження на флот.
Якщо оцінки щодо пошкодження 15-го арсеналу підтвердяться повністю, це може стати одним із найсерйозніших українських ударів по інфраструктурі Балтійського флоту за весь час війни. Йдеться не про знищення самого флоту, а про ураження його тилового забезпечення (складів боєприпасів, логістики та систем підготовки озброєння).
Саме такі об’єкти найважче швидко відновити, особливо коли вони розташовані за тисячу кілометрів від українського кордону і вважалися відносно безпечними.
Того ж періоду й удар по військово-морській базі у Кронштадті, головній базі Балтійського флоту поблизу Санкт-Петербурга. Українські Сили спеціальних операцій заявили про влучання по території бази та пожежу, а також пошкодження чи навіть знищення російського корвету “Бойкий”.
Усі ці дії змушують російське командування перекидати ресурси на захист власної території та послаблюють можливості флоту діяти у Балтійському морі.
Паралельно Київ пропонує країнам Балтії та Північної Європи не лише військовий досвід, а й конкретні технології. Так, під час саміту в Таллінні Президент України Володимир Зеленський прямо заявив, що “Україна готова ділитися технологіями дронів” із балтійськими та скандинавськими партнерами.
Й президент Естонії Алар Каріс підтримав цю ініціативу, наголосивши, що українські рішення можуть суттєво посилити регіональну протиповітряну оборону.
Тим часом НАТО переходить від попереджень до практичних дій: цього тижня Альянс розпочав нові заходи зі зміцнення оборони Фінляндії та Швеції. “Це один із найбільш стратегічно важливих регіонів світу”, – заявив Верховний командувач об’єднаних сил НАТО в Європі Алексус Гринкевич. У підсумку складається парадоксальна ситуація: поки Кремль концентрує сили на північному заході та демонструє готовність до тривалого протистояння з НАТО, саме Україна залишається головним фактором виснаження російської військової машини.
Кожен успішний удар по військовій інфраструктурі РФ не лише наближає українську перемогу, а й зменшує ризики для Фінляндії, Швеції, Естонії, Латвії та Литви. А отже, український фронт сьогодні залишається першим рубежем безпеки для всієї Європи.
Ірина Носальська